Класифікація сил.

Відомо, що частинки системи, яка розглядається, можуть взаємодіяти як між собою, так і з тілами, що не входять в дану систему. У зв’язку з цим дані сили взаємодії між частинками системи називають внутрішніми, а сили, які зумовлені дією інших тіл, що не входять в дану систему – зовнішніми. В неінерційній системі відліку до останніх відносять і сили інерції.

Крім того, всі сили поділяють на потенціальні і непотенціальні. Потенціальними називають сили, які залежать при даному характері взаємодії лише від конфігурації механічної системи. Робота цих сил, як було показано, дорівнює спаду потенціальної енергії системи.

До непотенціальних сил відносять так звані дисипативні сили – це сили тертя і опору. Важливою особливістю даних сил є те, що сумарна робота внутрішніх дисипативних сил системи, яка розглядається, від’ємна, причому в будь-якій системі відліку. Доведемо це.

Довільна дисипативна сила може бути представлена у вигляді:

,

де – швидкість даного тіла відносно іншого тіла (або середовища), з яким воно взаємодіє; – додатній коефіцієнт, який залежить в загальному випадку від швидкості . Сила завжди напрямлена протилежно до вектора . У залежності від вибору системи відліку робота цієї сили може бути як додатною, так і від’ємною. Сумарна ж робота всіх внутрішніх дисипативних сил – величина завжди від’ємна.

Переходячи до доведення цього, відмітимо перш за все, що внутрішні дисипативні сили в даній системі будуть зустрічатися попарно, причому в кожній парі, відповідно до третього закону Ньютона, вони однакові по модулю і протилежні за напрямом. Знайдемо елементарну роботу довільної пари дисипативних сил взаємодії між тілами 1 і 2 в системі відліку, де швидкості цих тіл в даний момент дорівнюють і :

.

Тепер враховуємо, що , – швидкість тіла 1 відносно тіла 2, а також те, що . Тоді вираз для роботи перетвориться так:

.

Звідси видно, що робота довільної пари внутрішніх дисипативних сил взаємодії завжди від’ємна, а отже і сумарна робота всіх пар внутрішніх дисипативних сил також завжди від’ємна. Таким чином дійсно:

.

 

Статистика

Ракурс в историю

История открытий в области строения атомного ядра

Изучение атомного ядра вынуждает заниматься элементарными частицами. Причина этого ясна: в ядрах атомов частиц так мало, что свойства каждой из них в отдельности не усредняются, а, напротив, играют определяющую роль.
История открытия закона Ома

Закон Ома устанавливает зависимость между силой тока I в проводнике и разностью потенциалов (напряжением) U между двумя фиксированными точками (сечениями) этого проводника.
История открытия основных элементарных частиц
Элементарные частицы в точном значении этого термина — первичные, далее неразложимые частицы, из которых, по предположению, состоит вся материя.